Енергетична безпека держави вирішується двома шляхами: збільшенням видобутку палива та зменшенням його використання за рахунок підвищення енергоефективного споживання в енергетиці. Вказані шляхи у стислій формі розглядаються в даній монографії. Головним чином звернено увагу до вуглеводневого палива стосовно збільшення його видобутку та енергоефективного споживання.

Наведено відомості сучасного стану видобутку природного газу та високоефективних технологій його видобування. Науковцями Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу та УкрНДІгаз, а також фахівцями НАК "Нафтогаз України" протягом тривалого часу розробляються та впроваджуються роботи по активізації вилучення залишкових запасів на пізній стадії розробки газових покладів. Тобто переважна більшість газоконденсатних родовищ, з яких зараз отримують основний видобуток газу і конденсату, розробляється у режимі виснаження пластової енергії. Наведено результати впровадження комплексної технологічної схеми підвищення вуглеводневилучення з газоконденсатних родовищ на різних стадіях їх розробки та заходів щодо прискорення освоєння і підвищення газоконденсатовилучення з родовищ акваторій Чорного і Азовського морів.

Значні і вагомі розробки впроваджено щодо удосконалення газотранспортної системи, яка забезпечує стабільність транзиту російського природного газу до країн Європи у міжнародному співробітництві в рамках Європейської Енергетичної Хартії.

Розглянуто питання видобутку метану з вугільних родовищ. Наведено загальні відомості щодо стану видобутку шахтного метану з урахуванням зарубіжного та вітчизняного досвіду. У цій частині приведено розрахунки прогнозу до 2030 р. власного видобутку природного газу та шахтного метану. Тут важливими є відсотки зростання видобутку метану та природного газу, що складають на 2005 р. 0,5%, а на 2030 р. - 16,7%. Тобто вітчизняні ресурси газового палива можуть бути суттєво збільшені за рахунок залучення до паливно-енергетичного балансу метану вугільних родовищ Донбасу, що очікується на 2030 р. в обсязі 4,5 млрд. м³ на рік. На підставі досвіду використання метану висловлено пропозиції щодо його споживання.

Звернено увагу на причину низьких показників енергоефективності використання палива, яка полягає у тому, що ТЕС в Україні будувалися з урахуванням вугілля з теплотою згоряння 6600 ккал/кг, зольністю до 17% і вмістом сірки не більше 1,0%. У той же час теплота згоряння палива знизилася до 3400 ккал/кг, зольність складає 30-40%, а вміст сірки досягає 3,0%, що значно ускладнює процеси спалювання вугілля на ТЕС України. Зниження якості вугілля вимагає використовувати до 40% за тепловим еквівалентом "благородних" видів палива (газ, мазут) для активізації (підсвітки) процесу горіння високозольного палива, що збільшує шкідливі викиди в атмосферу.

Наведено загальну національну та порівняльну оцінку використання вуглеводневого палива. Обгрунтовані частково впроваджені пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності використання палива взагалі та вуглеводневого окремо.

Здійснення подальшого впровадження результатів досліджень та розробок щодо енергоефективного використання палива буде сприяти підвищенню енергетичної безпеки нашої держави.

Монографія розрахована на науковців та фахівців, які займаються проблемами забезпечення видобутку природного газу і шахтного метану.