Національний гірничий університет — відповідність Часу
Міжнародні зв’язки


Початком міжнародної діяльності кафедри СЕП можна вважати підготовку інженерних кадрів у 50–60 роки ХХ століття. З 1949 по 1965 рр. Дніпропетровський гірничий інститут (ДГІ) брав активну участь в підготовці фахівців для інших країн соціалістичної орієнтації. В цей період у ДГІ навчалися 245 студентів-іноземців. Майже кожен десятий з них отримав спеціальність гірничого інженера-електромеханіка на кафедрі гірничої електротехніки (сьогодні – кафедра систем електропостачання). Вищу освіту на цій кафедрі здобули 12 студентів з Румунії, 4 – з Угорщини, 2 – з Болгарії, 2 – з Китаю і по одному студенту – з Польщі та Чехословаччини.

У ті ж роки підручник професора С.А. Волотковського «Рудничная электровозная тяга» було надруковано у видавництві м. Пекіна китайською мовою (1955) і болгарською у видавництві «Наука та мистецтво» м. Софії (1957). Книгу «Эксплуатация электрооборудования карьерных электровозов» (автори: С.А. Волотковський, Б.П. Бєлих, М.А. Кандель) китайською мовою видано у Пекіні (1958).

Торкаючись теми закордонних публікацій спеціалістів кафедри у період 60-70 років минулого сторіччя, слід відзначити, що більше десяти наукових статей академіка НАН України (на той час – доцента) Г.Г. Півняка, професорів С.А. Волотковського і В.О. Бунька, доцента В.Д. Фурсова було надруковано у наукових виданнях Польщі, Чехословаччини та Німецької Демократичної Республіки.

До закордонних наукових контактів тих часів слід віднести зв’язки науковців кафедри й особисто професора С.А. Волотковського з колегами Краківської гірничо-металургійної академії – завідувачем кафедри електроенергетики, професором Л. Шклярським та його співробітниками.

Згідно з міжнародними зобов’язаннями колишній Радянський Союз, до складу якого входила й Українська Радянська Соціалістична Республіка, надавав допомогу країнам, що розвиваються, з підготовки фахівців у сфері вищої освіти. Тому в 1970–80 рр. група викладачів кафедри СЕП активно працювала за кордоном у країнах, що отримали національну незалежність і починали своє самостійне становлення. Більшість з них досконало оволоділи мовою країни, де довелося провести досить довгий час. Загальновідомо, що викладач, який працює з іноземними студентами, повинен уміти вислухати і зрозуміти їх, бути терплячим, чемним, тактовним і, безумовно, компетентним. Саме такими високими якостями відзначилися фахівці, які викладали в Алжирі, Афганістані та Лаосі.

Рішенням Міністерства вищої освіти СРСР на викладацьку роботу до Алжиру були відряджені: професор Білий М.М., доценти Л.В. Жиров, А.М. Корольов (м. Аннаба) й Я.С. Горбунов (м. Оран). Викладання в алжирських вищих навчальних закладах велося французькою мовою (Алжирська Народно-Демократична Республіка до здобуття незалежності була колонією Франції), тому для найскорішого оволодіння французькою мовою у Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка діяли спеціальні курси мовної підготовки, де і вивчали іноземну мову кандидати на таку викладацьку роботу. В Університеті міста Аннаба (стародавнє місто, розташоване на узбережжі Середземного моря у східній частині Алжиру) в інженерному департаменті (факультеті) велася підготовка фахівців з гірничих спеціальностей: технологів, електромеханіків тощо. Водночас зі спеціалістами Дніпропетровського гірничого інституту працювали колеги з Київського політехнічного, Криворізького гірничорудного, Московського гірничого, Тбіліського політехнічного інститутів та ін.



Професор Трифонов В.Д. зі студентами
Кабульського політехнічного інституту (Афганістан, 1988)

З погляду наших викладачів алжирські студенти відповідально та сумлінно відносилися до навчання, кожен з них дорожив своїм рейтингом академічної успішності, тому що від цього залежало працевлаштування студента по закінченні університету.

Враховуючи практичну відсутність підручників французькою мовою з дисциплін, що викладалися, нашим викладачам прийшлося терміново розробляти навчальні та методичні посібники з лекційних курсів, лабораторних занять, курсових та дипломних проектів тощо.


Професор Білий М.М. (1 ряд, крайній справа) разом з викладачами
з СРСР в Аннабінському університеті (Алжир, 1980)



Група студентів-електромеханіків Аннабінського університету (Алжир, 1980)

За рішенням ЮНЕСКО наприкінці 1980-х років в Лаоській Народно-Демократичній Республіці, що входила в десятку найбідніших країн світу та існувала, значною мірою, за рахунок міжнародної допомоги, створювався Національний політехнічний інститут. За пропозицією лаоського уряду до складу викладацького корпусу університету повинні були входити представники ВНЗ країн соціалістичного табору разом з викладачами Швейцарії, Франції, Австрії. Доцента ДГІ А.М. Корольова було включено до складу міжнародного викладацького корпусу як педагога, який відповідав вимогам ЮНЕСКО за фахом, рівнем підготовки, знанням мови і досвідом викладацької роботи в країнах, що розвиваються.



Доцент Корольов А.М. (в центрі) з групою студентів (Лаос, 1985)

Офіційно доцента А.М. Корольова було відряджено для роботи експертом. Фактично ж він працював і експертом, і деканом електротехнічного факультету, і завідувачем кафедри, і викладачем, тобто займався як адміністративною роботою, так і викладацькою – навчав лаоських педагогів і студентів.

Інститут в Лаосі було створено практично з нуля за 2–3 роки. На сьогоднішній день викладацький склад – виключно лаоський. Після від’їзду іноземних фахівців інститут розвивається під контролем ЮНЕСКО.

Професор В.Д. Трифонов двічі впродовж п’яти років (1977–1981 і 1987–1988) знаходився на викладацькій роботі в Афганістані: працював завідувачем кафедри електропостачання та викладачем електротехнічних дисциплін Кабульського політехнічного інституту. Ним опубліковано п’ять науково-методичних розробок на мові країни перебування. Керував виробничою та переддипломною практикою, курсовим і дипломним проектуванням.



Ректор НГУ, академік Півняк Г.Г. і ректор ТУ «Фрайберзька гірнича академія»,
професор Георг Унланд підписали договір про співробітництво (НГУ, 2006)
На другому плані: доцент Яременко І.А., професори Карстен Дребенштедт і Пілов П.І.


Однією з перших ознак визнання високого авторитету Дніпропетровського гірничого інституту на міжнародному рівні стало запрошення його ректора, завідувача кафедри СЕП, проф. Г.Г. Півняка до участі у Першій і Другій конференціях ректорів гірничо-металургійних вузів соціалістичних країн. Його доповідь на Першій конференції (26-30 вересня 1983 р., Фрайберзька гірнича академія, НДР) про удосконалення навчальної роботи в інституті, а саме: науково-дослідна робота студентів, зміцнення зв’язків інституту з виробництвом, організація філіалів профілюючих кафедр на виробництві, удосконалення управління виробничою практикою (безперервне керівництво практикою, захист проектів на підприємствах), впровадження активних методів навчання, удосконалення самостійної роботи студентів, викликала непідробний інтерес у закордонних колег.

Свою доповідь на Другій конференції ректорів гірничо-металургійних вузів соціалістичних країн (13 грудня 1986 р.; м. Острава-Подоланка, Чехословаччина) «Активізація самостійної роботи студентів» професор Г.Г. Півняк присвятив основним напрямам перебудови організаційної і педагогічної роботи, що проводилася у гірничому інституті: реорганізації самостійної роботи студентів і розвитку їх творчої ініціативи, перепідготовці викладацьких кадрів, комп’ютеризації навчального процесу, створенню навчально-науково-виробничих комплексів, введенню у практику конкурсного проектування, виконанню проектів і дослідних робіт студентів з виробничими завданнями.



Екскурсія делегації НГУ до навчальної шахти
Технічного університету «Фрайберзька гірнича академія» (Німеччина, 2006):
професори Рогоза М.В., Георг Унланд, академік Півняк Г.Г., професор Бешта О.C.


У 1988 р. вже цілу групу провідних вчених нашого університету на чолі з професором Г.Г. Півняком було запрошено до Фрайберзької гірничої академії на конференцію деканів гірничо-металургійних факультетів. Після цього вони взяли участь у ХХХIХ гірничо-металургійному конгресі, на нарадах якого за участю представників ДГІ було вирішено декілька важливих питань щодо становлення навчальних і науково-технічних зв’язків із Фрайберзькою гірничою академією: обмін студентами, аспірантами, викладачами у форматі стажування, вдосконалення мови, виконання спільних науково-дослідних робіт, публікації й тощо. Починаючи з цього часу, співробітники і науковці НГУ проходили стажування в зарубіжних вищих навчальних закладах відповідно до угод колишнього СРСР щодо культурного і наукового обміну. Керівництво НГУ не зупинялося на досягнутому, робило все можливе для подальшого розвитку гірничої науки, торувало шляхи виходу на міжнародну арену. З 21 по 28 квітня 1990 р. делегація ДГІ у складі: ректора, професора Г.Г. Півняка, зав. кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин, професора С.Я. Сологуба і проректора Є.О. Козакова побувала у Політехнічному інституті м. Монс (Бельгія) з метою ознайомлення з навчальним процесом і налагодженням подальшого співробітництва. Було підписано Протокол про наміри співробітництва в галузі вищої освіти і науково-технічної діяльності.

1990 рік ознаменувався продуктивними контактами з Китаєм. Відбувся обмін делегаціями. Влітку в НГУ побували китайські спеціалісти на чолі з першим проректором Пекінського геологорозвідувального університету Чень-Чжун-гуй, а восени ректор, проф. Г.Г. Півняк і завідувач відділу зовнішніх економічних зв'язків, доц. О.М. Долгов плідно попрацювали у відрядженні до КНР. Ділові розмови і зустрічі відбулися в Пекіні з керівництвом Міністерства геології і мінеральних ресурсів КНР. З Китайським геологічним університетом (м. Пекін) і гірничим інститутом (м. Хуайнань) підписано угоду на п’ять років про встановлення прямих зв’язків з навчальної, науково-технічної і виробничої діяльності.

З 1992 р. міжнародну діяльність гірничого університету очолює професор кафедри СЕП М.В. Рогоза (начальник відділу зовнішньо-економічних зв’язків, декан по роботі з іноземними студентами, начальник відділу міжнародних зв’язків, з 2000 р. – начальник Управління міжнародних зв’язків).

Відповідно до вимог часу в квітні 1993 р. у НГУ створено 8 груп координаторів міжнародної співпраці з іноземними навчальними закладами і фірмами та затверджено керівників цих груп, а з жовтня 1993 р. наказом ректора створено деканат для роботи з іноземними студентами. Результатом їх діяльності стала активізація переговорного процесу з іноземними вузами щодо наукових та академічних обмінів. Таким чином, міжнародній діяльності гірничого університету вдалося надати більшої системності у роботі, підвищити ефективність цього напряму, одержати вагомі результати.

З початку 1990-х років на кафедрі систем електропостачання відновилося навчання студентів з інших держав. Останніми роками спеціальності кафедри закінчили два студенти з Узбекистану і два – з Йорданії, а дисципліни, що викладаються на кафедрі, вивчали більше, ніж 110 студентів з Анголи, Індії, Пакистану, Сирії, Йорданії, Тунісу, Росії, Узбекистану, Казахстану, Туркменістану, Киргизії.

Іноземні фахівці мають змогу навчатися в аспірантурі при кафедрі. Під керівництвом таких науковців, як професори С.І. Випанасенко, М.В. Рогоза та Шкрабець Ф.П., починаючи з 2000-го року, на кафедрі систем електропостачання було захищено три роботи на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук аспірантами з Йорданії: «Енергоефективні режими електротехнологічних установок індукційного нагрівання з несинусоїдальною вхідною напругою», «Узгодження автономних джерел живлення із системами електропривода головних вентиляторних установок шахт», «Розробка методів і засобів підвищення електробезпеки і надійності розподільних мереж промислової зони Аммана (Йорданія)».

Починаючи з 1993 року, завідувач кафедри, академік НАН України Г.Г. Півняк – постійний учасник і член організаційних комітетів міжнародних симпозіумів з проблем вибору устаткування і планування розвитку гірничих робіт (MPES) і проблем управління відходами та охорони навколишнього середовища при розробці корисних копалин та в енергетиці (SWEMP).

У 1994 р. гірничий університет став членом SEFI – Європейського товариства з інженерної освіти (Бельгія), а академіка Г.Г. Півняка обрано експертом ЄЕК ООН зі сталого розвитку енергетики та чистих вугільних технологій (Швейцарія).

У грудні 1994 р. Міжнародна асоціація авторів наукових відкриттів визнала науковим відкриттям роботу «Закономірність розміцнення здрібнених залізних руд під дією неоднорідного імпульсного магнітного поля», авторами якої були Г.Г. Півняк, А.К. Шидловський, С.І. Випана-сенко і В.П. Мартиненко.



Візит на кафедру СЕП (2007) Почесного доктора НГУ,
ректора НТУ «Краківська гірничо-металургійна академія»,
професора Антонія Тайдуся
На фото: Папаїка Ю.А., Півняк Г.Г., Антоній Тайдусь,
Рогоза М.В., Тадеуш Маихерчик, Білий М.М., студенти

 


У Вроцлаві (Польща) ректором НГУ, академіком Півняком Г.Г.
і проректором з розвитку ТУ "Вроцлавська політехніка"
Монікою Хардигорою підписано протокол про наміри співробітництва (2006)

В ознаменування 10-ї річниці співробітництва Національного гірничого університету з Краківською гірничо-металургійною академією, за вагомий внесок наших вчених у гірничодобувну промисловість Польщі її уряд присвоїв звання «Заслужений працівник нафтової і газової промисловості Польщі» завідувачу кафедри СЕП, ректору Г.Г. Півняку та декану заочного факультету НГУ М.А. Дудлі.

Міжнародні зв’язки у 1995 р. розвивалися по висхідній. У квітні та жовтні наша делегація на чолі з професором Г.Г. Півняком брала участь у роботі Європейської Комісії ООН з вугільних технологій.

З 27 травня по 7 червня 1996 р. ректор Г.Г. Півняк у складі делегації ректорів вузів України проходив стажування в університетах Ліону та Парижу й установах Міністерства освіти і науки Франції. В останній декаді жовтня 1996 р. професор Г.Г. Півняк і декан електротехнічного факультету, професор О.Б. Іванов брали участь у роботі V Міжнародного симпозіуму з планування гірничих робіт і вибору обладнання MPES-96, що проходив в Університеті м. Сан-Пауло (Бразилія). З 19 по 25 листопада 1996 р. ректор Г.Г. Півняк у складі урядової делегації України відвідав Південно-Африканську Республіку та Зімбабве.

У листопаді того ж року професор кафедри гідрогеології І.О. Садовенко і начальник Управління міжнародних зв’язків, професор М.В.Рогоза були на черговому засіданні учасників спільного міжнародного проекту «Рекультивація відвалів відходів гірничо-видобувних підприємств ROMBUSS», що проходило в м. Ньюкасл (Велика Британія), на базі одного з учасників проекту – фірми «Wardell Armstrong». Отже гірничий університет поступово, і завдяки науковому потенціалу кафедри систем електропостачання, перетворюється у науково-освітній центр європейського рівня, який постійно відвідують іноземні делегації і де здійснюються міжнародні проекти.

Наприкінці січня кожного року проводиться традиційний «Тиждень гірника» у Московському державному гірничому університеті (МДГУ), ділові та дружні стосунки з яким підтримує наш вуз. У 1999 р. завідувача кафедри СЕП, ректора, академіка НАН України Г.Г. Півняка обрано Почесним доктором МДГУ.



Зустріч ректора, академіка Г.Г. Півняка
з директором Фраунгофер-Інституту Штутгартського університету,
професором Енгельбертом Весткемпером
На другому плані: Рогоза М.В., Шашенко О.М. Іванов О.Б.,
Ткаченко Є.В., Яременко І.А., Довгань С.М. (НГУ, 2005)

Сьогодні Національний гірничий університет підтримує ділові стосунки з університетами й установами більше 40 країн Західної і Центральної Європи, Азії, Африки, Австралії, США і Канади. Університет є членом багатьох престижних міжнародних освітніх і наукових організацій: Європейського товариства з інженерної освіти, Міжнародної асоціації з економії електроенергії, Міжнародного товариства з геомеханіки, Міжнародного товариства зі збагачення корисних копалин, Міжнародної асоціації університетів, Європейської мережі гірничих, металургійних і нафтових університетів, Україно-Польсько-Американського консорціуму з удосконалення бізнес-освіти, Всесвітнього гірничого конгресу й ін.



Переговори ректора, академіка Півняка Г.Г.
з професором Бранденбурзького технічного університету (Німеччина)
Міхаелєм Шмідтом (НГУ, 2009)


Набуває поширення участь фахівців кафедри СЕП у престижних міжнародних симпозіумах, конференціях, конгресах. Збільшується кількість закордонних публікацій. Науковці кафедри спільно з колегами Московського державного гірничого університету опублікували спільний підручник «Электрификация горного производства».

Слід відзначити активну участь професорів Г.Г. Півняка, А.Я. Рибалка, М.В. Рогози у роботі престижних міжнародних симпозіумів з планування гірничих робіт та вибору обладнання (MPES), Всесвітньому гірничому конгресі, Міжнародному симпозіумі з екології і управління відходами (SWEMP), Міжнародному симпозіумі «Інженер 21 століття», міжнародних конференціях «Неделя горняка» (Москва), «Школа підземної розробки вугільних родовищ» (Польща), семінарах Німецької служби академічних обмінів DААD (ФРН), Європейської мережі гірничих, металургійних і нафтогазових університетів, Міжнародного університету ресурсів, Мережі університетів Чорноморського регіону тощо.

Триває творче співробітництво кафедри з Технічним університетом «Фрайберзька гірнича академія» (ТУ «ФГА»). У жовтні 2006 р. підписано договір щодо захисту дисертацій з використанням принципів двостороннього наукового керівництва, а у червні 2007 р. в Німеччині відбувся захист дисертації докторантом І.В. Іменохоєвим (керівник з боку НГУ – академік Г.Г. Півняк). Низку стипендій на навчання в аспірантурі та стажування молодих фахівців і докторантів НГУ за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) виділяє ТУ «ФГА».



Зустріч ректора НГУ, академіка Півняка Г.Г. і проректора НГУ,
професора Бешти О.С. з докторантами Бранденбурзького технічного університету,
випускниками НГУ В.Афанасьєвим і Д.Палєховим (Німеччина, 2006)


Гірничий університет виступив одним з фундаторів потужного інноваційного проекту Міжнародного університету ресурсів (IUR). Учасники: ТУ «Фрайберзька гірнича академія», Монтан-Університету (м. Леобен, Австрія), НТУ «Краківська гірничо-металургійна академія», НГУ, ТУ «Санкт-Петербурзький гірничий інститут». У листопаді 2007 р. в ТУ «Фрайберзька гірнича академія» відбулося підписання ректорами європейських університетів офіційного договору щодо створення Міжнародного університету ресурсів (IUR). З боку НГУ призначено координаторів співробітництва за відповідними напрямами, зокрема, професор М.В. Рогоза є координатором напряму зі спільних міжнародних публікацій і конференцій. Таке об’єднання європейських університетів дозволить забезпечити високий рівень міжнародного впливу на розвиток досліджень і підготовки фахівців.

Важливою і плідною була участь делегації НГУ (на чолі з зав. кафедри СЕП, ректором, академіком НАН України Г.Г. Півняком) у роботі 1-ї Сесії спеціальної групи експертів з чистого виробництва електроенергії на основі вугілля й інших видів викопного палива та 16-ї Сесії Комітету зі сталої енергетики Європейської Економічної Комісії ООН (Женева, Швейцарія, листопад 2007), що проводилася в рамках Тижня Енергетики ЄЕК ООН «Інвестування в безпеку енергії».



Робочий візит до НГУ (2004) Надзвичайного
і Повноважного Посла Південно-Африканської Республіки
Тондера Ван Деларея (другий зліва)


Окремо слід відзначити участь делегації НГУ в складі: академіка Г.Г. Півняка, професорів М.В. Рогози (кафедра СЕП) і О.С. Бешти (кафедра електроприводу) в Конгресі ректорів університетів країн Чорноморського регіону (BSUN), де було обрано нового президента – ректора НТУУ «Київська політехніка», академіка НАН України М.З. Згуровського – та прийнято один з найважливіших документів: «Київську декларацію ректорів університетів щодо підтримки розвитку Чорноморського регіону», головна мета якої – стати програмним документом підтримки академічної співпраці всіх одинадцяти країн Чорноморського регіону.



Зустріч в ректораті Ройтлінгенського університету техніки й економіки
(Німеччина, 2004)

 


Учасники Українсько-Японського семінару з енергозбереження
за безпосередньою участю кафедри систем електропостачання (НГУ, 2009)

 


Академік НАН України Г.Г.Півняк з колегами
в авторизованому центрі корпорації Schneider-electric при НГУ (2010)

У Національному гірничому університеті стало традиційним проведення міжнародної конференції «Форум гірників», де беруть участь фахівці, науковці, представники урядових структур і ділових кіл України, Польщі, Росії, Узбекистану, Туреччини, Німеччини, Франції, Казахстану. Проведення такого рівня форумів з широким залученням представників Європи, Азії, США і Канади є корисним та престижним. Це – важлива акція для забезпечення інноваційного розвитку економіки України.

© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт